Якщо не звертати уваги на меблю часів дорогого Леоніда Ілліча, то . . .
Санаторій „Маяк” розташований у містечку Пуща-Водиця, що під Києвом, на момент нашого монголо – татарського нашестя переживав не найкращі часи, хоча, як це не дивно, все ще функціонував. Про кращі часи нагадували лише обшарпані, колись дуже дорогі шпалери і залишки килимових доріжок по коридорах. - Мнда, - роззирнувся Володька в нашому номері. – Ну, що ж, буває гірше. Хоча, забігаючи трохи вперед, скажу, що нарікати на якість обслуговування нам не довелося. Якщо не звертати уваги на меблю часів дорогого Леоніда Ілліча, то можна сказати, що все інше було на рівні. Гаряча вода в душовій – цілодобово, холодильник у перепої тихенько гув, діловито охолоджуючи дві пляшки оковитої, запхнуті в морозилку в перший же момент нашого перебування в номері. Годували нас регулярно, ситно і смачно. Тож, аби у мене зараз завалялось декілька сотен північноамериканських тугриків, то я б із задоволенням відпочив у „Маяку” тижнів зо два.
Похожие темы:
Закупаем мебель из стекла
Мебель метро щелково
Не дорогая мебель